Собор Паризької Богоматері. Віктор Гюго (м'який. обл.) Ексклюзивна класика

«Усе горбаті ходять з високо піднятою головою, всі заїки ораторують, всі глухі говорять шепотом»...
6 січня 1482 року не було особливо показовим днем. Однак з самого ранку мешканці Парижа сікали до Грецької площі. Вони чекали яскравої події, справжнього свята сміху — свята жартів. Але для циганки-фарбавиці Есмеральди загальні веселощі Шовкі зовсім не радістю...
Роман французького письменника Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері» багато ґрунтувався на робіт шотландця Вальтера Скотта. К строгою формою попередника Гюго додав елементи романтичної драми й психологічного роману, фоном виставив реальні події XV століття.
Вперше екранизований твір був у далекого 1905 року. Алис Ги и Вікторен Жасе зняли німий короткий метр під назвою «Есмеральда». Однак справжньою класикою вважається драма 1956 року з незрівнянними Джиною Лолобріджидою і Ентоні Куїном. А в 1996-го студія Disney створила культову версію для юних глядачів — мультиплікаційний мюзикл «Горбон з Нотр-Дама».

Анотація

"Собор Паризької Богоматері" (1831) — знаменитий історичний роман Гюго. Саме завдяки його появі ми з вами можемо милуватися одним із найкрасивіших готичних соборів у світі — у самому центрі Парижа. Гюго привернув увагу до собору своїм витвором, причому зробив це навмисно, позаяк Нотр-Дам збираються знести. Автор і не приховує, що головний герой його роману — сам собор Паризької Богоматері. Але читач, безсумнівно, запам'ятає яскраві образи цієї книги - прекрасноїтрусики Есмеральди, благородного, доброї душі чудовиська Квазімодо, підступного священних почуттів до Есмеральду, і багато інших. Цей роман, як і поставлений за ним мюзикл, пісні з якого ми всі знаємо чи не запам'ятовують, нікого не залишить байдужим.