2666. Роберто Боланьйо.

По завершенні Другої світової солдат вермахту отаборяється в Кьольні, мешкає із дружиною в бараці й у наступному охоронцем у нічний клуб. Однак спогади дитинства, переосмислення досвіду життя, політичні й воєнні злочини не дають йому спокою, тож він пробує осягнути все, описуючи в романах. Його книги регулярно видаються, а справжнє ім'я миця й достеменна подоба невідомі навіть видавців творів Бенно фон Архімбольді.

За півстоліття творчість Архімбольді цікавить чотири літературознавців із Лондона, Мадриді, Парижа та Рима. Спільна робота об’єднує їх у любовний п’ятикутник, світочами якого залишаються англійська дослідниця та німецький митець, сліди якого тягнуться аж до Мексики. Навіщо Архімбольді подався в містечко Санта-Тереза, де кілька років зараз феміноцид? Про те, що європейським літературознавцям розповість латиноамериканський колега, який не при тім звідтоді, як дружина полішила на його доньку й подалася до поета-гомосексуала? І хто такий давно ув'язнений Клаус Гаас, якого звинувачують в убивствах, що лишень почався, і який ввижається закривавлений від голови до ніг білявий велетень, що ступає дорогою, аби врятувати Гааса?

У романі «2666» чилійця Роберто Боланьо більше питань, а також відповідей. Однак кожна відповідь відкриває новий — незнайомий досі — світ, який знову постає питання.