Принижені й ображені. Федір Михайлович Достоєвський (ексклюзивна класика)

«Похмура це була історія, одна з тих похмурих і болісних історій, які так часто і непомітно, майже таємниче, збуваються під важким петербурзьким небом, у темних, потаємних закутках величезного міста, серед химерного кипіння життя, тупого егоїзму, зіштовхуючих інтересів, похмурої розпусти, потаємних злочинів, серед усього цього непроглядного пекла безглуздого і ненормального життя»...

Автобіографічний роман «Принижені й ображені» Федір Достоєвський уперше опублікував 1861 року і присвятив своєму братові Михайлу. В основі сюжету - судовий розгляд між управителем Іхменєвим і князем Валковським, який вирішив, що небагатий поміщик хоче обманом одружити його сина зі своєю донькою і обкрадає його господарство. Оповідання ведеться від імені письменника Івана Петровича, в історії якого дослідники знаходять паралелі з життям і творчістю самого Достоєвського.

У творі багато відсилань до реальних історичних персонажів і подій. Головний герой часто згадує роман «Бідні люди», розповідаючи про його написання та видання. Неодноразово з'являється критик Б., він же - відомий Віссаріон Бєлінський. Стосунки молодого Івана Петровича і Наташі, дочки Іхменьова, - це не що інше, як рефлексія пристрасті письменника до майбутньої дружини Марії Ісаєвої. А ось образ юної Неллі - доньки Валковського - класик запозичив із роману «Крамниця старожитностей» Чарлза Діккенса.

1990 року на екрани вийшла однойменна драма радянсько-швейцарсько-італійського виробництва. Ролі у стрічці Андрія Ешпая виконали Настасья Кінскі, Микита Михалков, Олександр Абдулов, Анастасія Вяземська та Віктор Раков.