Хлопчик із Бухенвальда. Р. Вайсман і С. Маккеллан

Коли в травні 1945 року американські солдатиедимувалиматозвільнювачів Бухенвальд, у якому виросло понад 60 000 осіб, вони не могли повірити своїм очам. Поряд із дорослими в'язками їх вийшли зустрічати кілька сотень хлопчиків 11-14 років. Серед них був і Ромек Вайсман, який залишився через війну сиротою. Психіатри, які обстежили дітей,плодували, що їм ніколи не вдасться повернутися до повноцінного життя, такими шукаченими та дикими вони були.Спустивши багато років Ромек розповідає свою історію: про жахи війни, про важку працю укладення й про те, що допоміг йому не здаватися. Його книга показує: кінець війни — це ще не кінець випробувань. Пройшовши крізь ад на землі, найскладніше — це впоратися з втратою всієї родини, знайти у своєму серці любов і силу до того, щоб жити далі.