Чотири сезони. Стівен Кінг.

Шоушенк — тюрма, з якої ще нікому не вдавалося втекти. Енді Дюфрейн потрапив сюди за вбивство, якого не скоював. Невинну людину засуджено до довічного ув'язнення... У тюремному пеклі так легко збожеволіти! Але Енді виявився міцним горішком... Ще ніхто не тікав із Шоушенка? Отже, він буде першим! Пронизлива історія про силу людського духа і про те, що ніколи не можна здаватися — навіть коли здається, що виходу немає...

До видання також увійшли повісті «Здібний учень», «Тіло» і «Метод дихання».

Стівен Едвін Кінг (народ. 21 вересня 1947, Портленд, Мен, США) — американський письменник, який працює в різних жанрах: жахи, трилер, фантастика, фентезі, містика, драма. Отримав прізвисько – «Король жахів».

Дитинство Стівена Кінга пройшло переважно в штаті Мен, у містечках Портленд і Дерхем. Пізніше Кінг неодноразово використовував у книгах спогади про дерхемський період. У повісті «Труп» він розповідає про свого друга Кріса Чеслі. В оповіданні «Бабуся» автор фактично переміщає свою родину в епіцентр розвитку містичних подій. У романі «Воно», що оповідає про дітей-невдах, розсіяні шматочки дитинства самого Кінга. В оповіданні «Кінець усієї цієї гидоти» використано образ його старшого брата Девіда Віктора Кінга — невичерпного генератора карколомних ідей та витівок.

Кар'єру письменника Кінг розпочав у січні 1959 року, вирішивши разом зі старшим братом видавати газету. У 1962 році він опублікував 18 коротких оповідань у збірці "Люди, місця і речі - Том I" (інша назва "Люди, місця і речі - Том I"). Через рік була опублікована друга частина книги – «Зоряні загарбники».

Закінчив Менський університет в м. Ороно у 1970 році. Отримав ступінь бакалавра, працював учителем англійської мови.

Навесні 1973 року опублікував першу повість "Керрі". Фінансовий успіх дозволив Кінгу піти зі школи і цілком присвятити себе письменництву.

Загалом написав понад 200 творів, багато з яких стали міжнародними бестселерами і були екранізовані в кіно та на телебаченні. Кінг часто виступав і як автор сценаріїв: "Той, що худне", "Мертва зона", "Та, що запалює поглядом", "Зелена миля", "Втеча з Шоушенка", "Сонячний пес", "Цвинтар домашніх тварин", "Діти кукурудзи", "Воно". Одна з найвдаліших екранізацій – фільм «Сяйво» (1980) Стенлі Кубріка, де головну роль виконав Джек Ніколсон.

Деякі твори публікувалися під псевдонімом Річарда Бахмана. Неодноразово знімався в невеликих ролях в екранізаціях своїх творів. Головною книгою для письменника стала «Темна вежа» – цикл із восьми романів, присвячений мандрівкам стрілка Роланда з Гілеада і його супутників у пошуках Темної вежі – центру світобудови. Над цим твором письменник працював протягом 30 років, відкладаючи рукопис і знову повертаючись до нього.

Після автомобільної катастрофи став інвалідом, але продовжив літературну діяльність.

У 2004 році виходить остання частина епопеї "Темна Вежа", яка, за обіцянками письменника, повинна була стати його останньою роботою. На щастя, Кінг не дотримується обіцянки і продовжує публікувати книги. У 2009 році Стівен Кінг нарешті опублікував роман «Під куполом», який він два рази безуспішно намагався написати в 1970-х та 1980-х роках.

У 2011 році вийшов роман «11/22/63». У 2012-му вийшла восьма книга з циклу «Темна Вежа» — «Вітер у замкову шпарину». Також, Кінг написав роман "Доктор Сон", продовження роману "Сяйво" і роман "Країна розваг".

У 2014 році вийшли романи «Містер Мерседес» і «Відродження», а 2 червня 2015 року вийшов роман «Що впало, те пропало», продовження роману «Містер Мерседес». У 2015-му вийшли дві антології хоррор-оповідань «Ярмарок нічних жахіть» і «Що ховається у темряві». У «Ярмарок нічних жахіть» увійшла розповідь Кінга «Маленький зелений Бог агонії», а у збірку «Що ховається у темряві» увійшла розповідь «Літній грім». Планується, що 7 червня 2016 вийде третя частина «Містера Мерседеса».