Сольфеджіо для 1-2 класів дитячих музичних шкіл

Пропонований посібник з курсу сольфеджіо для першого і другого класів дитячих музичних шкіл. Матеріал підібрано з урахуванням особливостей дитячого голосового апарату і послідовності у розвитку музичного слуху, ритму, діапазону дитячого голосу, дихання і розташований в обсязі першого-другого класів згідно з вимогами методики навчання. При складанні даного посібника автори використовували не тільки раніше видані курси сольфеджіо та музичної грамоти, але також і різні збірки пісень для дітей. На початку посібника вміщено вступний розділ, розрахований на попереднє виховання вокально-інтонаційних навичок. Розвиток діапазону дитячого голосу починається з примірних звуків (фа1, соль1, ля1) і розширюється в межах кварти нагору і вниз. Інтонування тонів повинно сприйматися як розширена інтонація, а інтонування півтонів ― як стиснута інтонація. Приділяючи увагу головним чином вокально-інтонаційним навичкам, цей розділ слід проходити з учнями на слух. З цією метою всі номери, включені до нього, дані з текстом. Вступний розділ побудований на коротких попівках в діапазоні кварти. Інтонаційна структура попівок близька до народного складу, що готує учнів до сприйняття надалі ладових особливостей народної музики. Відчуття поступеневого руху в тональності ДО мажор закріплюється при вивченні різних ритмів у розділах “Паузи", “Затакт", “Восьмі". Опрацювання стрибків у мелодичному русі слід почати з розвитку в учнів відчуття стійких звуків ладу ― насамперед I і V ступенів, як найбільш легко інтонованих, а потім більш важкого III ступеня у поєднанні з I і V ступенями. Одночасно з роботою над інтонуванням окремих стійких ступенів необхідно співати тризвук цілком як налаштування в тональності ДО мажор. Після засвоєння стійких звуків даються розділи, пов'язані з інтонуванням нестійких звуків: опівання ступенів мажорного тризвуку, ввідні звуки. Півтон і цілий тон вивчаються на основі мажорної діатоніки. Півтон сприймається як тяжіння VII щабля в I ступінь і IV ступеня в III ступінь. Наступний розділ ознайомить учнів з новою тональністю ― РЕ мажор, найбільш зручною для співу в теситурному відношенні. Пройдені тональності закріплюються на іншому метричному матеріалі (розмір 3/4). Тональності СОЛЬ мажор і РЕ мажор опрацьовуються в такому ж порядку, як і ДО мажор. Перед вивченням нової тональності виписуються її гама, тонічний тризвук і ввідні звуки. Крім того, вміщено ряд вправ, в яких засвоюються всі труднощі, що зустрічаються в мелодіях даного розділу. Тема ладового зв'язку нестійких звуків зі стійкими отримує продовження в курсі другого класу. Тут дається уявлення про стрибки з нестійких звуків на стійкі, зі стійких на нестійкі і про їх зв'язок з одним або двома звуками тонічного тризвуку (розв'язанням). Далі, після короткого повторення розміру 3/4 у більш ускладненому вигляді, ніж у першому класі, починається опрацювання розміру 4/4, який в першому класі наводився лише для ознайомлення. В розділ "ЛЯ мінор" включено послідовне проходження двох видів мінору ― натурального і гармонічного. Враховуючи теситурні можливості дитячих голосів у віці 8-9 років, автори майже не використовують у розділі "ЛЯ мінор" звуки другої октави, оскільки він важкий для інтонування. Перший звук гами ЛЯ мінор - ля малої октави - теж важкий для дітей вказаного віку. Тому автори рекомендують починати співати перший тетрахорд гами ЛЯ мінор з ля першої октави, а другий тетрахорд гами з мі першої октави. Тим самим прийомом пропонуємо співати гами СОЛЬ мажор та ФА мажор. Далі опрацьовуються нові ритмічні фігури. Спочатку дано приклади з шістнадцятими, поміщеними на слабку частку, потім на сильну. Як показує досвід роботи, подібна послідовність сприяє успішному освоєнню ритму. Наступний розділ присвячений інтервалам. Вони розташовані в такому порядку: прима, секунда, терція, кварта, квінта, октава. Їх вивчення пов'язують із раніше пройденими темами: поступовим рухом і стрибками від звуків тонічного тризвуку. Зокрема: секунда мислиться як поступовий рух; терція - як рух по звуках тризвуку; кварта - як стрибок з V ступеня на VIII (I) ступінь; квінта - як стрибок з I ступеня на V ступінь; октава - як стрибок з I ступеня на I ступінь або з V ступеня на V ступінь. Після розділів "Інтервали" і "Шістнадцяті" вводяться нові тональності, вивчення яких передбачено програмою курсу сольфеджіо для другого класу, як під час занять у класі, так і при самостійній роботі вдома. Вивчені дітьми мелодії (на вибір педагога) рекомендується записувати по пам'яті. Така форма музичного диктанту особливо доцільна на перших етапах музичного навчання.