Травма, сором та страждання. Бенджамін Кілборн. (м'як. переп.)

Концепція едіпового сорому як відмінна від фрейдівської концепції едіпової провини - центральна для цієї книги. Рушійні сили сорому заганяють нас у непримиренний конфлікт між бажанням бути визнаним та жахом бути виставленим на загальний огляд. Поняття едіпового сорому важливе через його прямий зв'язок як із травмою, так і з етикою. Едіп сором несе з собою поняття меж людських можливостей, волі і розуміння, і ролі випадку, страждання і долі в людській трагедії. Акцент Фрейда на вині та його небажання брати до уваги сором і межі людських можливостей породжують прірву між поняттям трагедії у Арістотеля та едіповим комплексом психоаналізу. Після Фрейда аналітики були не схильні визнавати центральну роль сорому у всіх людських зв'язках, воліючи фокусувати увагу на едіповій вині та агресії, а не на соромі, вразливості та душевному болю. Ця монографія призначена для фахівців у галузі психоаналізу та глибинної психотерапії. Вона також рекомендується всім страждаючим душевного здоров'я та всім бажаючим допомагати їм у цьому.